Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прощальний — [прошча/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
прощальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
відклінне — нного, с., діал. Прощальний подарунок … Український тлумачний словник
відклінний — а, е, діал. Прощальний … Український тлумачний словник
відхідний — а, е. Пов язаний з відходом (у 1 знач.); прощальний. •• Відхі/дний про/мисел іст. сезонна робота, на яку йшли селяни, залишаючи тимчасово своє господарство … Український тлумачний словник
прощальність — ності, ж. Абстр. ім. до прощальний … Український тлумачний словник
прощально — Присл. до прощальний … Український тлумачний словник
прощати — а/ю, а/єш, недок., прости/ти, прощу/, прости/ш, док. 1) перех. і неперех., кому, кого і без додатка. Пробачати чию небудь провину; виявляти поблажливість до когось. 2) у формі наказ. сп. прости/, прості/ть, неперех., у знач. вставн. сл.… … Український тлумачний словник
розлучний — а, е. 1) Пов язаний з розлученням (у 2 знач.). 2) Пов язаний з розлукою; прощальний … Український тлумачний словник
